Серіали у жанрі трилер використовують багато специфічних засобів, аби змусити глядача переживати та співчувати долі головного героя. У таких проєктах на екрані розгортаються дії, які змушують тривожно очікувати розв'язки, відчувати невизначеність або навіть боятися. Аби змусити серце глядача битися частіше від хвилювання, режисери не використовують відразливі сцени чи елемент несподіванки – все відбувається за допомогою нагнітання атмосфери.
Відмінність трилера полягає в тому, що він постійно тримає глядача в напрузі та очікуванні, що ось-ось відбудеться щось страшне. Також у подібних серіалах нерідко використовується елемент невизначеності, коли неможливо одразу сказати, хто жертва, а хто злодій. У такій ситуації глядач починає міркувати над діями персонажів аби зрозуміти, що саме з ними не так і чому вони викликають мурашки по спині. Трилери частіше за все створюють на основі законів реального світу без фантастики, наприклад, «Ганібал», який розкриває культову особистість персонажа Ганібала Лектора, або «Амнезія», що розповідає про трагічну історію агентки ФБР, що втратила пам’ять. Саме відсутність надприродних подій і наближеність героїв до звичайних людей змушує глядача відчувати страх.