Фільми жанру трилер призначені для людей, які полюбляють полоскотати собі нерви. Подібна кінематографія ставить перед собою ціль тримати глядача в постійній напрузі через співпереживання до героя, хвилювання чи навіть страх. Стрічки жанру трилер не мають в собі особливо страшних та відразливих сцен як, наприклад, горори, але все одно створюють гнітючу атмосферу, яка змушує серце битися частіше від переживань.
Трилери зазвичай розгортаються навколо одного з абсолютно протилежних за своєю суттю персонажів – або з боку жертви, або з боку злочинця. Незалежно від того, хто саме є головним героєм, кіно завжди має похмуру атмосферу – головні події відбуваються у сутінках або темряві, що підвищує переживання глядача. Також нерідко режисери використовують прийом затягування драматичної паузи з нагнітанням музики, аби під час перегляду люди почали відчувати нервове очікування. Найвідомішими трилерами які дотримуються похмурого настрою та нагнітання атмосфери, є «Мовчання ягнят», «Психо» та деякі інші легендарні стрічки. Такі кінокартини ніколи не лякають за допомогою елемента несподіванки – страх з’являється поступово і супроводжує глядача протягом усієї стрічки.
*}